«…апендицит не знаходять там, де про нього думають,
і виявляють там, де про його існування навіть не підозрюють…»
І. в. Греків (російський хірург, діагност)
Що таке апендицит?
Апендицит – це сильний процес запалення в апендиксі, червоподібному відростку, який знаходиться в гирлі ободової кишки. Більш наочно це показано на малюнку:
У медицині виділяють гострий і хронічний апендицит. Діагноз «хронічний апендицит» ставлять, коли провести операцію з видалення апендикса неможливо. А ось ризик захворіти простим гострим апендицитом є у кожного, крім тих, хто вже переніс апендектомію.
Вікові групи ризику апендициту
Загострення може відбутися в будь-якому віці. І все ж виділяються групи ризику:
- у вікових групах 2-3 роки, 7-9 років та з 12 до 15 років;
- дорослі до 30 років;
- жінки в очікуванні дитини.
Фактори ризику, які збільшують ймовірність виникнення захворювання:
- погіршення перистальтики кишечника;
- слабкий тонус кишечника;
- попадання чужорідних тіл в апендикс;
- часті спазми судин (нервове напруження).
Причини апендициту
Як не дивно, але в одного з найпоширеніших хірургічних захворювань до теперішнього часу відсутні однозначні причини його виникнення.
Є тільки версії, гіпотези, за допомогою яких пояснюються причини виникнення захворювання, наведемо кілька з них:
- інфекція – бактерії, що проникли в цей орган самі або занесені з іншого хворого органу;
- збій в роботі кишечника або наявність копролита, який перекрив гирлі червоподібного відростка;
- мясоедство – проведені дослідження показали, що ті, хто віддає перевагу м’ясної їжі, частіше схильні аппендициту;
- анатомічні особливості людини – вигини, довжина, атипове розташування апендикса;
- серцево-судинні захворювання;
- спадковість;
- спосіб життя (постійний стрес, вживання спиртовмісних напоїв, куріння);
- жіночі гінекологічні захворювання (наприклад, запалення придатків);
- чужорідне тіло в просвіті апендикса (наприклад, лушпиння від насіння, зубна коронка, кісточки від ягід);
- наявність паразитів-аскарид, які, згорнувшись, закривають простір апендикса.
Іноді на тлі прийому будь-яких лікарських препаратів, апендицит може початися безсимптомно.
Перші симптоми апендициту у дорослих
Для того, щоб зрозуміти і вчасно зреагувати на проблему, потрібно знати симптоматику даного кишкового запалення. Найчастіше першим проявом захворювання є біль, що локалізується навколо пупка і має ниючий, «розлитий» характер, коли неможливо точно визначити, де болить.
Приблизно через півтори години після першого прояви можуть з’явитися шлунково-кишкові розлади.
Протягом 4-х годин постійні больові відчуття змістяться в клубову область праворуч, і будуть посилюватися при кашлі та зміні положення тіла. Може з’явитися висока температура і озноб.
Протягом півдоби після перших больових відчуттів біль буде ставати інтенсивніше і менш переносимої.
Пам’ятайте, що будь-які різкі больові відчуття в області живота, не зникають протягом 6 годин – явна ознака хірургічного захворювання та потребують негайного огляду лікаря!
Детальніше про симптоматиці апендициту розповідає лікар-хірург:
Перші симптоми апендициту у дітей
У дітей розвиток захворювання відбувається швидше, ніж у дорослої людини.
Сумна статистика говорить про те, що 50% дітей, що поступають в лікарню, вже мають ускладнення у вигляді розірваного апендикса і перитоніту.
Отже, на що треба звернути увагу в першу чергу?
Проблема полягає в тому, що діти старшого віку можуть розповісти про свої відчуття, у малюків таку інформацію отримати не можна. При наявності мінімальних підозр і будь-яких симптомів апендициту, обов’язково викличте лікарів і не відмовляйтеся від госпіталізації.
Небезпечні (гострі) симптоми апендициту
Небезпечними симптомами вважаються ті, які:
- відволікають, «змащують» картину і ускладнюють діагностику основного захворювання;
- за своїми ознаками близькі до кишковому запалення, коли воно підходить до запущеної стадії перитоніту.
Початок багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту і органів малого тазу схожі з ознаками апендициту. У жіночої статі таке місцезнаходження болю може супроводжувати захворювання сечостатевої сфери, у дітей – кишкові інфекції, коліки. Тому остаточну діагностику повинен проводити тільки лікар. Небезпечні ознаки безпосередньо самого апендициту – знак того, що захворювання переходить в запущену стадію:
- стихшая біль або повна її відсутність – може позначати розрив стінок апендикса;
- блювота, має постійний характер;
- збільшення температури тіла до 39 градусів, може більше, або різке його падіння нижче 36 градусів;
- високий тонус м’язів живота, больові відчуття при торканні;
- неадекватний стан – знижені і уповільнені реакції, сплутаність свідомості, марення.
Характер болю при гострому апендициті
Незважаючи на велику кількість ознак, саме аналізуючи больові відчуття, лікар буде проводити діагностику, а тому не можна притупляти біль, приймаючи знеболюючі препарати до огляду хворого лікарем.
Для вірної діагностики лікар буде аналізувати больові відчуття в сукупності з іншими ознаками: температурою тіла, шлунково-кишковими і іншими проявами запального процесу. Як правило, проводячи аналіз больових відчуттів, лікар визначає наступними способами наявність апендициту:
Болі можуть бути иррадиирующие. При цьому кишковому запаленні їх можна спостерігати як:
- поява правобічної кульгавості;
- больові відчуття в мошонці (у представників чоловічої статі).
Біль при кишковому запаленні може бути постійною або мати переймоподібний характер.
Діагностування апендициту
Зверніть увагу, що можна діагностувати дане захворювання самостійно – сильно натисніть пальцями на праву нижню ділянку живота, і різко відпустіть. При апендициті, коли натискаєте, больових відчуттів не буде, а гостра біль виникне, коли ви різко приберете пальці.
Діагностувати це кишкова запалення в типових випадках нескладно, утруднити діагностику можуть атипові особливості розвитку запального процесу. Щоб діагноз був поставлений правильно, лікарі користуються спеціальними прийомами діагностики і перевіряють наявність/відсутність таких ознак, при яких посилення болю буде говорити на користь апендициту:
Відмінності апендициту у жінок і чоловіків
Ознаки апендициту у представниць жіночої статі, які можуть не виявлятися у чоловіків, і є підтвердженням захворювання тільки при наявності інших ознак захворювання:
- при впливі на прямий кишечник, особливо лежачи на лівому боці, виникає біль;
- при вчиненні подушечками пальців поступального руху по животу, у бік правої клубової області, з’являється гострий біль у внутрішніх органах;
- якщо акуратно постукати по нижній області живота, праворуч чується тупий звук;
- якщо впливати на область трохи нижче пупка лежачої жінки, а потім попросити її сісти, буде збільшення больових відчуттів (симптом Жендрикинского).
Складності діагностики даного захворювання у представниць жіночої статі полягають у схожості симптомів різних захворювань. Так, біль у кишечнику схожа на менструальну. А якщо жінка вагітна, шлунково-кишкових розладів можуть взагалі не надати особливого значення. Важливо знати, що ознаки апендициту у жінок, що перебувають в очікуванні дитини, неявны.
Зростання плоду і збільшення розмірів матки може викликати зсув внутрішніх органів, що може вплинути і на місце болю.
Для вагітних існує кілька способів діагностики, після яких збільшення больових відчуттів говорить про апендициті:
- перекочування диагностируемой збоку на бік, коли вона лежить на спині;
- зміна будь-якого положення тіла на положення «лежачи на правому боці».
Ознаки апендициту у чоловіків носять загальний характер.
Реабілітація після видалення апендициту
Загальний курс реабілітації може йти до 60 днів і залежить від індивідуальних особливостей.
Після хірургічного втручання пацієнта перевозять в палату, де за ним буде спостерігати медичний персонал. Якщо немає ускладнень, через 8 годин після переведення в палату файла, що оперується, вже можна акуратно рухатися і підніматися. Ходити дозволяється через 3 дні. Обов’язково треба надягати післяопераційний бандаж. Пацієнту призначаються ліки, що зменшують біль, і антибіотики для виключення ускладнень. Тривалість перебування в стаціонарі при відсутності ускладнень — близько десяти днів. Важливе місце в післяопераційному періоді займає сувора дієта, яка рекомендується лікуючим лікарем на весь термін реабілітації.
Детальніше про харчування після операції дивіться у цьому відео:
Не можна виключати фізичну активність повністю, так як це призведе до утворення спайок, проблем з кровообігом або розвитку атрофії м’язів. Щоб цього не сталося, краще завжди пройти призначений лікарем ЛФК, також можна здійснювати щоденні піші прогулянки. Обмеження щодо підіймання і перенесення вантажів — не більше 3 кг. Після повного загоєння рубця рекомендується відвідування басейну. При відсутності ускладнень, через 2 тижні після операції дозволяється відновити статеве життя.
Дуже важливо не нехтувати порадами лікаря в період реабілітації, це дозволить швидше відновитися і виключити ризик ускладнень.
Будьте здорові!
