Людині властиво цікавитися своїм корінням. Про предків багато чого може розповісти прізвище, яка передається по чоловічій лінії з роду в рід. У цій статті спробуємо розібратися, до якої національності належить прізвище виходячи з закінчення і суфікси, присутнього у ній.
Як визначити національність: прізвище та її походження
Прізвище – це спадкове родове ім’я, яке належить певного роду (сім’ї), яке передається від батьків до дітей з віків у віки.
Дослівний переклад з латинського слова familia – сім’я. Перше поняття про родовий прізвища з’явилося ще в давніх століттях, але носити її могли тільки аристократи, які пишалися належністю до роду та намагалися його «облагородити», підвищивши статус свого прізвища. Що ж стосується простого народу, то прізвищ вони «не були варті», а поділяли їх на прізвиська, які давалися виходячи з:
- роду діяльності людина (Шевців, Кожем’якін);
- його зовнішніх особливостей (Кривоніс, Толстой);
- наявного імені (Романенко, Михайленко);
- схожості з тваринами (Ворона, Медведєв);
- як обереги (Ненашев, Найдьонов).
Пізніше, ці прізвиська ставали невід’ємною частиною імені і прописувалися як прізвище людини.
Всі прізвища «підпорядковуються законам мови певного народу або національним особливостям. Як яскравий приклад мовного і національного впливу на прізвище, можна навести російську прізвище Швець, яка має свої аналоги: українська – Чоботар, німецька – Шусте. Якщо розібратися, то всі ці прізвища походять від роду діяльності людини, який шив або продавав взуття, але виходячи з мовних особливостей прізвища в різних національностей вийшли різні.
Як дізнатися національність за прізвища?
Вивчивши прізвище людини, можна дізнатися дуже багато. Наприклад:
- його приналежність до певного роду;
- народність або місце де виникла прізвище;
- національність.
Якщо розібратися, то історія праці та побуту залишила значний слід на слов’янських прізвищах, головне — вміти прочитати зміст кожної з них. Пошук істинного значення прізвища — це копітка справа, але зробивши повний аналіз прізвища людини, можна сказати, де вона з’явилася і коли.
Що стосується приналежності прізвища до певної національності, то тут слід розділити прізвище на частини, і тоді можна буде визначити походження прізвища та територію її виникнення.
Кожна прізвище складається з трьох частин:
- основа;
- суфікс;
- закінчення.
Основа – це корінь прізвища, по якому можна визначити, ким був основоположник роду. Адже більша частина прізвищ походить від прізвиськ, які давалися людям в побуті. Далі, в залежності від національних звичок і традицій, ця основа «обростала» префіксом, суфіксом і закінченням.
Національність по прізвища: морфологічні особливості жіночих прізвищ
Морфологічні особливості слов’янської мови призвели до відмінності чоловічих і жіночих прізвищ за склонениям. Такі ж правила діють і для литовських і латиських жіночих прізвищ. Литовські прізвища жінок своєю формою дозволяють визначити, заміжня дама чи ні.
В ісландському мові такого поняття як прізвище немає взагалі. Люди використовують в якості прізвищ по батькові, при цьому додають до нього приставку, яка відрізняється для чоловіків та жінок:
- «-sson» – син;
- «-dottir» – дочка.
До якої національності відносяться прізвища закінчуються на -ов/ -ев/ -ев?
Такі закінчення найчастіше зустрічаються в російських прізвищах (до 60-70%). Відбуваються вони в основному від власних імен та прізвиськ:
- син Івана – Іванов;
- син Олексія – Алексєєв;
- син Безбородого – Безбородов.
Такі ж суфікси використовувалися і при утворенні прізвища від роду діяльності:
- коваль – Ковалів;
- гончар – Гончаров;
- ткач – Ткачов.
Наявність у вашому прізвищі суфіксів -ов, -ев, -єв, ще не означає споконвічно російські корені. Так як історія Русі тісно пов’язана з татарським народом, то такі закінчення можна зустріти і в татарських прізвищах. Татари – це величезна етнічна група, і так склалося історично, що люди татарської національності зустрічаються по всьому світу.
Татарським прізвищем, що закінчується на -ов, -ев, -єв характерні татарські слова в основі + споконвічно російський суфікс: Тукаєв, Сейфетдинов, Юнусов.
До якої національності відносяться прізвища закінчуються на -ів / -ин/ -формування / -их?
Суфікси -ів та -ин мають близько 30% російських прізвищ. Вони з’явилися за раніше описаним принципом від прізвиськ, трудової діяльності або статусу: Воронін, Кожем’якін.
Історичною батьківщиною прізвищ із суфіксами -їх, -их є Північ Росії. Прізвища не дуже поширені і походять від прізвиськ, що характеризують сім’ю. Їм «привласнювали» родовий відмінок, множина. Так:
- Короткі стали «Коротких»;
- Золоті перейменовувалися в «Золотих»;
- Сиве в «Сивого».
За нормами Російської літературної мови, прізвища, що закінчуються на -їх і -их, не схиляються.
До якої національності відносяться прізвища з суфіксом -енко/ -ук/ -юк?
Родові українські прізвища мають різну морфологію формування. Національними можна назвати суфікси -ук, -юк, які з’явилися на Західному Поліссі, Волині та Поділля і -енко, широко поширений на Наддніпрянщині. Другий суфікс значно частіше зустрічається у прізвищах українців. –енко зафіксований в звательном відмінку, іншими словами прізвища походять від «кличуть» прізвиськ:
- Борисенко;
- Овчаренко;
- Пархоменко.
Слід зазначити, що часто зустрічаються прізвища зі слів місцевого діалекту (мови):
- Горобець;
- Парубок;
- Зозуля.
- Щур.
До якої національності відносяться прізвища закінчуються на -ський/ -цький?
Прізвища на -ський / -цький відносяться до польських. Цей суфікс з’явився у дворян і приєднувався до назви володінь:
- власник садиби Біле озеро – Білозерський;
- власник садиби в Вязьмі – Вяземський.
Такий суфікс надавав прізвища соціальну престижність, але з часом поширився й на нижчий соціальний прошарок населення. Його часто використовували у церковних парафіях, нарікаючи рід ім’ям храму, в якому глава сімейства приймав хрещення:
- Вознесенський,
- Хрестовоздвиженський,
- Різдвяний,
- Троїцький.
Незважаючи на це, чималий відсоток російського населення має прізвища на -ський / -цький.
До якої національності відносяться прізвища, що закінчуються на -ич/ -чик/ -ка/ – / – енок?
Велика маса білоруських прізвищ відрізняються закінченнями -ич, -ічі та -ович. Вони вказують на давнє коріння білоруського походження. З’явилися такі закінчення як позначення родовідного стану. При цьому іменувалися таким прізвищем як дворяни, так і кріпосні, що належать до цього роду (Смоливич, Стоянович). До не менш яскравим ознаками білоруських коренів відносяться прізвища з закінченнями -ик, -чик, -ук, -юк, -енок:
- Артяменок;
- Язэпчик;
- Мирончик.
Так як територія Білорусії входила до складу Великого князівства Литовського, як і Україна з Росією, то різнорідність прізвищ слов’янських народів схожа між собою і дуже часто суфікси, властиві прізвищами російської національності, можна зустріти в білоруських прізвищах.
До якої національності відносяться прізвища закінчуються на –ян/ -янц/ -енц/ -унц/ -внц/ -уні?
Характерною рисою для вірменських прізвищ є суфікси -ян, -янц, -енц, -унц, -онц, -уні. Вони вказують на приналежність людини до певного роду. Спочатку така добавка до прізвища вказувала, що людина з сім’ї таких-то» або «з роду таких-то». Але поступово роль суфіксів була забута і вони стали стандартним закінченням для вірменських прізвищ.
До якої національності відносяться прізвища з закінченнями -дзе/ -швили?
Серед інших національних прізвищ розпізнати грузинські досить легко. Їх відрізняють знамениті закінчення -дзе, -швили. Будувалися прізвища в Грузії за певними правилами. До імені, даного при хрещенні, додавався потрібний суфікс і виходило:
- Николадзе,
- Тамаридзе,
- Матиашвили.
З’являлися і прізвища формувалися протягом століть. Сьогодні прізвище є відображенням багатою і різноманітною історії цілого народу, вивчення якої — це цікавий і живий лінгвістичний процес. Адже знаючи свої коріння, людина стає духовно багатшим.
